В команді нещодавно призначеного керівника Новгород-Сіверського району Чернігівщини Сергія Сергієнка з’явилась людина державного зрадника Антона Шевцова – колишній начальник міліції Стаханова Олександр Селіверстов, якому проукраїнські активісти закидали здачу міста терористам. У своїх коментарях Селіверстов пояснював, що не бачив нічого незаконного в тому, що в центрі міста висять прапори квазі республіки і навіть під час проросійського мітингу вішав на себе георгіївську стрічку. Як відомо, Селіверстов разом із Шевцовим працювали на Чернігівщині, у 2016 році Аваков перекинув їх на керівні посади У Вінницькій області. Проти обох активно виступала патріотична громадськість і, як виявилось, не даремно. В СБУ зібрали незаперечні докази агентурної роботи на ворога Антона Шевцова. Він за власної ініціативи сприяв ФСБ у проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України та планував низку терактів. Наразі Шевцов перебуває у розшуку, а його людина – Олександр Селіверстов став заступником керівника найбільшого прикордонного регіону Чернігівщини, що піддається регулярним обстрілам та диверсійним вилазкам ворога.
Услід за неілюстрованим регіоналам Павлом Плотніковим Сергій Сергієнко протягнув на посаду ще одну одіозну особистість з підмоченою репутацією Олександра Селіверстова. Рішення про кадрове призначення утаємничено, але на фото звітах Новгород-Сіверської РВА можна побачити присутність Селіверстова на заходах РВА, в тому числі й на оперативних нарадах.
Зрозуміло, що подібне погодження не могло не відбутися без згоди голови ОВА В’ячеслава Чауса. М’яко кажучи, останнім часом його кадрова політика викликає здивування у людей зі здоровим глуздом.
Власне, саме призначення одіозного Сергієнка, який має бізнес партнерів у ворожій до нас Білорусі – це вже шок. Але екс-зам РДА часів Януковича, депутат від забороненої в Україні «Партії регіонів», кандидат від «ОПЗЖ» – на посаді першого зама це подвійний шок. А тут на тобі – ще один кадр – колишній силовик, що здав місто терористам, людина з команди державного зрадника Шевцова і це в районі, де існує загроза повторного вторгнення. Хто готує Чаусу доповіді? Як ці люди взагалі пройшли перевірку?
Але щоб не бути голослівними, наведемо читачам низку фактів із життя нового помічника пана Сергієнка.
В Ютубі можна знайти відео з мітингів стахановців. На одному з таких записів – перед мітингувальниками виступає Олександр Селіверстов. Каже, що він за законність і проти кровопролиття, а коли на нього тиснуть маси, чіпляє собі на куртку георгієвську стрічку.
А стаханівські журналісти свого часу писали: у них міліція затримувала активістів, які розклеювала листівки «Луганщина – це Україна», а її начальник закривав очі на появу російського прапора на міськраді.
На прес-конференції в квітні 2013 (запис теж є в Ютубі), Олександра Селіверстова спитали про прапор.
– Да, висит российский флаг, – відповів він. – Просто мы не дали ситуации обостряться с этим флагом. Тем более, что он висит там не один… Мы обращались к мэру. Мэр говорит, что ничего тут такого…
Мера Стаханова Юрія Борисова згодом арештували. Йому висунули звинувачення в посяганні на територіальну цілісність України і організацію референдуму.
Думку Олександр Селіверстова про референдум, до речі, можна почути на тому ж відео з «колорадкою». Він, як начальник міліції, сказав: раз референдум буде на всій території Луганщини, то і в Стаханові міліція процесу не завадить.
А ось – офіційна позиція Селіверстова щодо прапору квазіреспубліки.
Це відповідь начальника міліції керуючій справами Стаханівського виконкому Вікторії Бахмат. Жінка інформувала головного правоохоронця міста про появу на будівлі нового прапора – «Луганської народної республіки». Селіверстов їй відписав: «У вказаній в заяві події ознак кримінального правопорушення не вбачається».
В березні 2014, коли ще в Стаханові була українська влада і начальником був Селіверстов, міліція нічого не робила, щоб зупинити мітинги. Вони спочатку були маленькі, потім більші, більші. Далі з Луганська стали приїжджати озброєні люди і почалися страшні ситуації. В центрі міста у них висіли величезні плакати з фотографіями усіх активістів й написом, що фашистів треба знати в обличчя. Вони зверталися в міліцію, міліція плакати не знімала, бездіяла.
Проти Шевцова та Селіверстова у 2016 році виступили проукраїнські активісти Вінниці, вимагали їх зняття з посади, оскільки боялись, що ті відкриють російським військам шлях через Придністров’я.
Як виявилось, недарма. Служба Безпеки України зібрала беззаперечні докази вини Антона Шевцова як агента ФСБ. Встановлено, що Шевцов, який з 2016 року перебував у тимчасово окупованому Севастополі, набув громадянство російської федерації.
Він за власної ініціативи сприяв спецслужбі рф у проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України. Свої «рекомендації» щодо розхитування внутрішньо-політичної обстановки в нашій державі він також передавав обвинуваченому в держзраді колишньому нардепу Володимиру Сівковичу.
Встановлено, що саме Шевцов після повномасштабного вторгнення особисто розробив для фсб так званий «План щодо проведення диверсійної роботи на території України».
Цей «документ» передбачав проведення агресором серії вибухів на об’єктах цивільної інфраструктури в різних регіонах нашої держави.
Відповідно до розробленого «сценарію» після терактів мали відбутись показові затримання «винних» та публічно пролунати сфабриковані звинувачення у їх причетності до руху опору.
Усе це планували широко оприлюднювати в інформпросторі через основні рупори кремля та підконтрольні Телеграм-канали.
Таким чином москва планувала дискредитувати Україну на міжнародній арені та спробувати виправдати окупацію частини території нашої держави.
Крім того, Шевцов, із залученням відомого прокремлівського пропагандиста, розробив медіапроєкт із псевдопошуку «українських військовополонених». У такий спосіб ворог хотів створити передумови для вербування родичів українських захисників, а також дискредитації політичної та військової влади нашої держави. Вказаний проєкт було затверджено куратором з фсб Косенком М.Ю. та його керівництвом.
Крім того, ворожий агент надавав своїм кураторам з фсб інформацію про колишніх українських правоохоронців, яких пропонував залучати до розвідувально-підривної діяльності проти України.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили російському агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Як думаєте, Шевцов, який залучав до розвідувально-підривної діяльності проти України міг долучити до такої справи свого вірного заступника Олександра Селіверстова? Питання риторичне… Одне питання: куди дивляться українські спецслужби?