Цікава ситуація склалась з амбулаторією в селі Бахмач – 1. Після першої публікації про цей об’єкт охорони здоров’я через рік після святкового прийняття в експлуатацію в ньому нарешті з’явилась медсестра. Поплескаєм в долоні. Але не все гаразд в тій хаті – з туалетом щось негаразд, з опалення працює тільки половина батарей, що може обернутися їх розмерзанням з настанням морозів. Приходять комісії, складаються протоколи, а віз і нині – сантехніка нема і коштів теж…
Могли б втрутитись керівники ОТГ, наприклад, разом із “комунальником” виділити певні кошти та видалити повітряну подушку з системи опалення, а принагідно розібратись з туалетом. На іншому соціально-медичному об’єкті, судячи з метушні навколо колишньої тублікарні, все гаразд- скоро будуть там доживать старенькі дідусі і бабусі заможніх родичів. В амбулаторії ж холодно, не затишно, хворих нема. А чому нема? Та тому що недолуга медична реформа стартувала не в той час. Всі мешканці села записались до сімейного лікаря в міську сімейну поліклініку. Тому і сімейного лікаря нема, бо немає контингенту. А контингенту нема, бо сімейні лікарі від кількості контингенту зарплату отримують, от мешканці села нехай долають кілометри до того лікаря в місто. Тепер пані Петройтіс чи як її величають їздить на роботу на автомобілі, який був куплений і за кошти селян с. Бахмач-1. І ось висновок- лікаря нема бо нема до кого записуватись. Хто допоможе розгадати головоломку? Хто вигадав цю реформу? Напевно, або бідний розумом або заможній дурень. А може вже пора зібратись всією громадою та покатати наших весільних панів по місту в сміттєвій бочці?
Микола Ярошенко