Після нещодавнього розголосу на Борзнянщині з бездомним чоловіком, що жив на лавочці в центрі Борзни, чиновники не знайшли нічого кращого як відправити нещасного в туберкульозний диспансер. Добре хоча б так, бо насправді страшно уявити, щоб він робив взимку. Але цинізм ситуації – в іншому…
Чоловік зізнався, що він є мешканцем Плисківської громади – у Великій Загорівці має будинок, але він занедбаний і фактично непридатний для проживання. Керівництву громади, як виявилось, до простих людей діла немає, а тим більше до вирішення їх соціально-побутових умов. А от про себе вони не забувають. Так, нещодавно голова Плисківської сільради Марина Вірко отримала матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових умов у розмірі середньомісячної зарплати. Не багато-не мало, а 50 тисяч гривень.
Услід за Мариною Вірко таку ж допомогу отримала і секретар сільради Людмила Ілляшенко. Щоправда, допомога другій за статусом чиновниці громади виявилась удвічі меншою – всього 25 тисяч гривень.
Панам – гроші, біднякам – палати!