Продовольчою безпекою Чернігівщини — від безпечності кілограма м’яса на місцевому базарному прилавку до мільйонних партій зерна, що йдуть на експорт, — роками заправляла людина, яку суд офіційно визнав душевно хворою та звільнив від кримінального покарання за хабарництво. Проте справжній кадровий цинізм полягає в іншому: ідучи на примусове психіатричне лікування, одіозний чиновник не просто зберіг свій вплив, а буквально передав державну службу у спадок власному зятю. У підприємницьких колах регіону це явище вже охрестили «кульбаківщиною» — як яскравий приклад какістократії, тобто правління найменш здібних, некомпетентних та морально деградованих людей.
Від кримінальних справ до психіатричного діагнозу
Родоначальником цієї родинної схеми став Віктор Кульбако, багаторічний керманич Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області. Його кримінальна біографія розгорталася роками. Ще у 2015 році прокуратура та СБУ викрили посадовця на системному зборі данини з керівників районних управлінь ветеринарної медицини. Тоді кожен район платив по 110 гривень на місяць, а кур’єром виступав головний ветеринар Прилуччини, який щомісяця долав 350 кілометрів до Чернігова й назад із касою. Попри апеляційний вирок у 6 років позбавлення волі з конфіскацією, Кульбаку вдалося уникнути в’язниці через повторні судові роздивляння.
Уже у лютому 2024 року, перебуваючи на посаді начальника Управління безпечності харчових продуктів, Кульбако знову попався СБУ та ДБР. Чиновник вимагав по тисячі гривень за кожен лабораторний висновок щодо якості меду та був затриманий «на гарячому» у власному кабінеті. Справа дійшла до Деснянського райсуду Чернігова, однак вирок так і не ухвалили. Судово-психіатрична експертиза встановила, що внаслідок кримінального переслідування у Кульбака виник «розлад адаптації з перевагою порушення інших емоцій». Наприкінці 2025 року суд визнав вчинення злочину доведеним, але звільнив його від покарання, призначивши примусову амбулаторну психіатричну допомогу. Наразі ця історія не закінчилась і суд вирішує чи варто й надалі лікувати Кульбако.
Сімейна рокіровка під крилом парламентського лобі
Визнання екскерівника психічно хворим не завадило йому розіграти комбінацію з передачі посади. На початку липня 2025 року з посади начальника обласного управління прибрали Юрія Павлішена, а виконувачем обов’язків призначили Сергія Чаплієва — колишнього заступника Павлішена та за сумісництвом рідного зятя Кульбака.
Кадровий транзит Чаплієва у київських кабінетах лобіював заступник голови аграрного парламентського комітету Павло Халімон. Водночас голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук фактично заплющив очі на перетворення обласного відомства на родинне гніздо з кримінальним шлейфом.
Деклараційні дива та мільйонні статки зятя
Новопризначений очільник Держпродспоживслужби Сергій Чаплієв швидко продемонстрував, що перейняв від тестя підхід до декларування статків. При річній заробітній платі близько 550 тисяч гривень чиновник купує майно за сміховинно заниженими цінами. У 2024 році Чаплієв придбав мінітрактор «БЕЛАРУС-320.4», вказавши у декларації вартість у 20 400 гривень при ринковій ціні від 240 до 335 тисяч гривень. Аналогічно у 2023 році він задекларував купівлю автомобіля Opel Combo Van всього за 20 000 гривень.
Після того як Чаплієв стає при кермі відомства гараж родини поповнюється елітним автопарком: з салону придбано електрокросовер Nissan Ariya за 700 тисяч гривень, вантажний Renault Trafic за 735 тисяч гривень та вантажівку ЗИЛ за 291 тисячу гривень. У власності родини також перебуває житловий будинок площею 267,4 м² у Чернігові, гараж та ще один недобудований будинок. Попри такі покупки, посадовець не гидує й державними виплатами, офіційно оформивши «зимову підтримку» від Кабміну та компенсацію за проживання в готелі під час відрядження. І тут виникає питання: тільки два придбані у 2025 році транспортні засоби коштують за декларацією понад 1 мільйон гривень. При цьому річна зарплата чиновника — близько 548 тисяч. Звідки гроші?
І на це питання посадовець має дати зрозумілу відповідь. Найбільше уваги привертає не навіть мільйонна сума. А 20 400 гривень за трактор.
Так само має дати відповідь суспільству і Сергій Ткачук, який із лютого 2024 року очолює Держпродспоживслужбу України. Очолюване ним відомство сьогодні публічно декларує нові принципи роботи: прозорість, довіру до бізнесу, ризик-орієнтований контроль та запобігання зловживанням. Тим цікавіше подивитися на ситуацію в Чернігівській області.
Бо тут перед нами дивна конструкція. Колишній керівник — фігурант кримінальних проваджень. Його найближчий родич — нинішній керівник. У деклараціях нинішнього керівника — низка придбань, які потребують пояснення. А центральний апарат тим часом розповідає про нову культуру державного контролю. То де вона — ця нова культура — у Чернігові?
Ситуація в Держпродспоживслужбі Чернігівщини є наочною ілюстрацією того, як державна структура перетворилася на приватну годівницю. Коли ключовою службою області почергово керують фігуранти корупційних справ із судовими психіатричними діагнозами та їхні близькі родичі з аномальними деклараціями, під загрозою опиняється не лише продовольча безпека регіону, а й залишки довіри до інститутів влади.