Останнім часом дещо малопомітно і порівняно тихо в інформаційному просторі проходить обговорення лісової реформи. Принаймні так її називають керівники Держлісагенства і так називав її звільнений Міністр навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський. Саме він, кажуть, благословив те, проти чого зараз тихо і невпевнено повстає частина лісгоспів. Здавалося б, що поганого у лісовій реформі? От тільки її суть не зовсім зрозуміла для економіки, адже в Держлісагенстві планують викинути на вулицю близько трьох тисяч управлінців та ефективних менеджерів, натомість залишити при посадах рудаментарних чиновників. Далі ми опишемо прості економічні обрахунки і доведемо чому ця реформа є не реформою, а її імітацією.
Найперше, що наводить на думку, це питання: чому реорганізація лісової галузі повинна відбуватися шляхом ліквідації самоокупних та прибуткових лісгоспів? Адже для кожної здорово мислячої людини це – дійсно загадка! Так! Реорганізація потрібна, в тому числі і оптимізація витрат і тут єдиним шляхом для досягнення цієї мети є ліквідація «совкових» рудиментарних обласних управлінь, які повністю є бюджетозалежними.
Далі – тільки арифметика!
В Україні 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарств. Це є бюджетні структури – некомерційні і неприбуткові! Якщо брати до уваги середній розрахунок на одне управління з трьома десятками працівників з середньою заробітною платою 10 тисяч гривень + ЄСВ та інші податки, то один працівник управління в рік обходиться державі в середньому в 150 тисяч гривень.
Методом нескладних математичних дій виводимо загальну цифру. Так, одне управління потребує тільки на заробітну плату не менше, ніж 4,5 МЛН. ГРН. на РІК! Відповідно, 24 управління це – 108 МЛН. ГРН. на РІК! А ще ж витрати на утримання приміщень, комунальні послуги та інші супутні витрати. Отримуємо цифру не менше, як 150 МЛН. ГРН. Щороку держава Україна виділяє на утримання цих “короїдів” 150 мільйонів гривень. Чи потрібні управління чиновників в умовах діджиталізації та цифрового спілкування? Вони є абсолютно зайвими!
Що ж виходить? Битий небитого везе!
До речі, вивільнені будівлі управлінь цілком можуть слугувати додатковим джерелом поповнення бюджету, за рахунок здачі їх в аренду, адже майже всі вони розтошовані в центральній частині обласних центрів і мали б гарну ціну. Вивільнені ж суперпрофесіонали управлінь змогли б влаштуватись в лісгоспи, і вже своїми знаннями та досвідом вносили б перспективні зміни безпосередньо у виробництво, а не займались би протиранням штанів за бюджетні кошти!
Та й вивільнилось би їх всього 720 чоловік, а не 3000. Це всього-на-всього 3 чоловіки в один лісгосп! Реорганізація? ТАК! Очевидний та реальний результат? ТАК! Математичне підтвердження доцільності проведення даного заходу висловлено всього в декількох речення. І все зрозуміло. А те, що намагаються нам донести як “Божу Благодать” – несе в собі лише приховану форму близької (не пізніше, ніж за 2 роки) приватизації українських лісів!